світлий

-а, -е.

1) Який випромінює яскраве світло (про джерело світла).

2) Добре освітлений, наповнений світлом. || Добре освітлюваний денним світлом (про приміщення).

3) Не темного кольору. || Менш насичений порівняно з основним кольором.

4) Чистий, прозорий (про рідину, скло і т. ін.). || Високий, ясний, чистого тембру (про голос, звуки і т. ін.).

5) перен. Нічим не засмучений; радісний, щасливий. || Приємний, радісний (про почуття, настрій). || у знач. ім. сві́тле, -лого, с. Приємне, радісне почуття, радісний настрій. || Осяяний внутрішнім світлом (про обличчя, чоло). || Неглибокий за ступенем вияву; легкий.

6) перен. Нічим не затьмарений; спокійний. || Який виражає умиротворення, заспокоєність, упокорення.

7) перен. Який має високі моральні якості; благородний. || у знач. ім. сві́тле, -лого, с. Символ істини, розуму, освіти або радості, щастя. || Який виражає чистоту, щирість почуттів, прагнень.

8) перен. Ясний, логічний, чіткий (про розум, думки і т. ін.).

••

Сві́тла голова́ — а) (у кого) розумна голова; б) (хто) розумна людина.

9) заст., нар.-поет. Вживається як постійний епітет (звичайно до сл. цар, князь, боярин, а також при сл. рай). || Вельможний, знатний.